Новокаховське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звертає увагу на наступне.
Ставка туристичного збору (далі – збір) встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Норми встановлені п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ.
При цьому базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ).
Правила користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджені наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 року №19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 02.04.2004 року за №413/9012 із змінами та доповненнями (далі – Правила), регламентують основні вимоги щодо користування готелями та аналогічними засобами розміщення усіх форм власності, що здійснюють діяльність на території України у сфері надання послуг розміщення споживачам, і регулюють відносини між споживачами (фізичними особами, які проживають у готелях або мають намір скористатися готельними послугами) та готелями, виконавцями цих послуг.
Так, п. 1.3 глави 1 Правил визначено, що розрахункова година – це година, яка встановлена в готелі та при настанні якої споживач повинен звільнити номер у день виїзду й після якої здійснюється заселення в готель.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 Правил, плата за надання готельних послуг стягується у відповідності до єдиної розрахункової – 12-ї години поточної доби за місцевим часом. Готель з урахуванням місцевих особливостей вправі змінити єдину розрахункову годину. Як правило, розрахункова година зазначається у внутрішніх правилах готелю.
Пунктом 3.7 глави 3 Правил встановлено, що договір про надання готельних послуг може бути укладений на визначений або невизначений термін. При укладанні договору на невизначений термін погодженим вважається найбільш короткий термін, як правило одна доба; дія договору в такому разі завершується о 12 год. 00 хв. дня, наступного за днем прибуття споживача. Тобто, відлік доби проживання розпочинається з 12 години дня, що передує дню виїзду, та триває 24 години до розрахункової години, встановленої готелем.
Чи потрібно декларувати дохід отриманий на роботі за кордоном?
Новокаховське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що оподаткування іноземних доходів визначено пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України (ПКУ). Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи .
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п.164.4 ст.164 ПКУ).
Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п.13.5 ст.13 ПКУ). Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп.170.11.4 ст.170 ПКУ).
Нагадуємо платникам, що Законом України від 17.03.2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби», продовжено термін подання громадянами декларації про майновий стан і доходи до 1 липня 2020 року, відповідно термін сплати зобов’язань за такою декларацією 1 жовтня поточного року. Для спрощення процедури подання декларації запроваджено в Електронному кабінеті платника сервіс автоматичного заповнення декларації про майновий стан і доходи.
Новокаховське управління про отримання спадщини
Новокаховське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що для декларування доходів громадян - спадкоємців або громадян, які отримали подарунок, розподіляють на дві категорії: ті, хто зобов’язані подати річну декларацію та ті, хто має право подати декларацію. До якої з категорій віднести спадкоємця залежить від ступеня його споріднення зі спадкодавцем, а також резидентського статусу.
До членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення спадкодавця чи дарувальника відносяться: його батьки; чоловік/дружина; діти; у тому числі усиновлені; рідні брати та сестри; дід та баба з боку матері і з боку батька; онуки.
Якщо у 2019 році ви отримали спадщину або дарунок від фізичної особи-резидента, але, при цьому, не належите до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, наступає обов’язок подати Декларацію про майновий стан і доходи. Згідно з чинним законодавством вартість будь-якої спадщини (дарунка) оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі ПДФО) за ставкою 5 відсотків та військовим збором. Якщо ж така спадщина (подарунок) успадковується (отримується) спадкоємцем (обдаровуваним) резидентом від нерезидента або навпаки, то у цьому випадку будь-який об’єкт спадщини (подарунка), що успадковується (отримується), окрім військового збору за ставкою 1,5 відсотка, оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотків.
Дохід у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна від членів сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою ПДФО та звільняється від оподаткування військовим збором.
Звертаємо увагу, що Законом України від 17.03.2020 року №533 продовжено термін кампанії декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року до 01 липня 2020 року. Також, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.
Кому та за яких умов податківці спишуть недоїмку з ЄСВ
Новокаховське управління Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що з 03.06.2020 року набрав чинності п. 5 р. I Закону України від 13.05.2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон 592).
Зокрема нормами Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон 2464) доповнено п. 9.15.
Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та несплачені на день набрання чинності Законом 592 суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску( крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Умовою, при цьому, є подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом 592:
а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та подання до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Наголошуємо, що податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом 592;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом 2464.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону 2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Додамо, що нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону 2464 не підлягають поверненню.
Звертаємо увагу, що заяви на списання подаються до податкового органу за місцем реєстрації та розглядаються за умови їх подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників».
Податкові новації Закону №466-ІХ: на що треба звернути увагу
В Новокаховському управлінні Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звертають увагу на зміни в Податковому кодексі, які набрали чинності 23 травня 2020 року разом з Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» (далі- Закон №466).
Законом №466 врегульовано терміни сплати податків, Податковий кодекс передбачає, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Також, запроваджено єдиний звітний період для подачі звітності з податку на додану вартість, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку, котрі раніше звітували щокварталу). Ці зміни зумовлені спрощенням адміністрування ПДВ, а також удосконаленням використання електронних сервісів та інформаціїних систем.
Зміни торкнулися й сплати податкових зобов’язаннь, які були донараховані контролюючим органом. За новим законом платник податків повинен протягом 10 «робочих» днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення сплатити зобов’язання (було – «календарних», і це викликало суперечності, оскільки строк для оскарження ППР обчислювався у робочих, а не в календарних днях).